Владика Венедикт: «Стаючи на молитву, ми повинні мати розуміння, до Кого ми молимося!»

Якщо молитва є цінністю для нас – нам потрібно вчитися «молитися правильно». Правильна молитва характерна проявом поваги до Бога. Багато людей моляться так, ніби Бог перед ними в боргу і зобов’язаний дати, те, що вони просять. Вони ставлять Йому ультиматуми типу: «Якщо Ти мені не відповіси, я піду з церкви» або «Якщо Ти мені не відповіси, я перестану вірити в Тебе». Хіба має право людина заявляти подібне Богові? Стаючи на молитву, ми повинні мати розуміння, до Кого ми молимося! Ми ж приходимо до Володаря і Творця всесвіту. Він заслуговує найбільшої пошани і поклоніння.
 
«Правильна» молитва характерна наполегливістю. В Біблії розповідається про боротьбу Якова з кимсь таємничим, який відмовляється назвати своє ім’я, але Яків не відпускав його доти, поки не отримав від нього благословення. Часом в наших конкретних ситуаціях, якщо не бачимо негайних результатів, виникає спокуса перестати молитись, опустити руки. Але не варто зразу здаватися. Витривалість і молитовна боротьба життєво необхідні для життя з Богом. Тому не опускаймо підняті в молитві руки, а в покорі чекаймо на відповідь Божу. Кінцева мета молитви – отримати не те, що ми хочемо, а навчитися бажати того, що дає Бог. Але цього ніколи не станеться, якщо ми не підпорядкуємо свою волю Йому і не довіримо себе в руки Божі. Ісус вчить, що фокус в наших молитвах повинен бути спрямований на те, щоб молитися про ті речі, які є волею Божою. Всі наші молитви повинні бути спрямовані на те, щоб нам принести на землю волю Божу.