У Велику суботу служачи Святу Літургію у світлих ризах ми ділимося Великодньою радістю. Нехай вона ніколи не минає з нашого серця і життя. В такий спосіб Пасхальна таємниця проявляє свою присутність у нашому житті. Бажаю вам і собі, щоб ми завжди були пасхальними людьми. Тобто бачили дійсніть великодніми очима. З такими побажаннями звернувся до вірних владика Володимир, єпископ-помічник Львівської Архиєпархії під час проповіді у Велику суботу в Архикатедральному соборі св. Юра.
Архиєрей зауважив, що кожен з нас по-різному проводить Велику суботу. Для когось – це день очікування чи остаточної підготовки до неділі Пасхи. На перший погляд людині завжди чогось бракує. «Цього року під час свят ми відчуваємо, що людині аж так багато всього непотрібно. Ми вчимося жити скромніше, що є дуже важливо у період культури споживацтва», – сказав він.
Після чого закликав вірян подивитися глибше на день Великої суботи.
«Це не лише день тиші, очікування чи кінцевого прибирання домівок. У центрі богослов’я Великої суботи стоїть сходження Христа до аду. Під час літургійного пережиття Великої суботи розгортаються вирішальні факти між подіями Великої п’ятниці і Пасхальним ранком. Це міст через який Христос перевів людство від смерті до життя. Сьогодні ми служимо Святу Літургію під час якої смуток християнина перемінюється на радість, позаяк Євхаристія – це зустріч з живим Христом», – пояснив єпископ-помічник Львівської Архиєпархії.
«У Єрусалимській Утрені чуємо такі слова: «камінь покриває того, хто небо добром сповняє. Спить Життя, ад тремтить і Адам з кайданів визволяється. Ось в цьому полягає наша християнська надія і оптимізм. Вони говорить нам, що з гробу повстає світлиця, бо Ісус воскресає для тебе і для мене. Лише той, хто довіряє своє майбутнє Богові, має радість вічного життя незважаючи на різні випробування у період земної мандрівки», – наголосив владика Володимир.
За його словами сьогодні Христос закликає на до радості, позаяк Воскресіння є близько. Про це чуємо у літургійній пісні «не ридай наді мною мати», в якій Христос насамперед потішає свою матір, а водночас і всіх нас.
«Звичайно, що неможна відділити Христове Воскресіння від Його смерті на хресті. Бо це є одна і нероздільна Пасхальна таємниця. Ми потребуємо цих три дні, щоб хоча б частково наблизитися до цієї таємниці. Ми її ніколи не зможемо докінця зрозуміти, проте завжди маємо бути вдячними за неї», – переконаний львівський архиєрей .
Повязані записи
