Учора був величний день – день народження пророка українського народу Тараса Григоровича Шевченка. У цей день нам згадується багато його слів, які виявилися справді пророчими: «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі». Вітаю всіх захисників України, всіх українців в світі з нашого славного Львова. Вітаю з площі Свободи, центральною фігурою якої є пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку. Постать Кобзаря є вбрана у шати пророка, а однією рукою він вказує на долю України. І доля України є вимощена у формі стелли, а радше морської хвилі, і на цій морській хвилі знаходяться різні постаті, які починали будувати Україну, починаючи від київських князів, і закінчуючи останньою хвилею нашого відродження. В центрі фігури знаходиться Пресвята Богородиця, яка покриває своїм омофором нашу Україну і всю нашу історію. Недарма козаки, коли йшли в бій, співали: «Нам поможе святий Юрій і Пречиста Мати ворога здолати».
На цей час ми ведемо боротьбу, яка веде до перемоги. І в цій боротьбі нашим проводарем є сам Господь. Адже Господь є тим, Який прикриває небо. Господь є тим, Який нас провадить. Господь є тим, Який допомагає нам долати Голіафа сучасного часу – росію, яка на нас напала, яка споконвічно хотіла нас знищити, як народ. Історія росії, як держави, коли подивитися на неї через призму навіть казок, – це дорога тиранії, завоювань, війни. Наш народ миролюбний і ні на кого не нападав. Але рівно ж культура нашого народу є цілком відмінною від російського народу. Ми взагалі два різних народи. Ми є народ, який возносить свої молитви до Бога, який працює на землі. Ми знаємо шлях, яким маємо йти, – це шлях свободи і незалежності. Нещодавно знаменними по всій Україні стали слова, які вказують напрямок російського військового корабля, на який вказали наші славні і доблесні захисники острова Зміїного, яких ми чекаємо з полону, яким слава і честь за їхню хоробрість і відважність. Вони ворогу його ж словами пояснили, який шлях вони обрали, але не нам користуватися шляхом, який обрали наші вороги. Ця стелла історії України після війни стовідсотково буде продовжена, і на ній знайдуться сучасні Герої України, які воювали за її Незалежність. І мені дуже хотілося би, щоби на цій стеллі були записані гасла, з якими ми йшли в бій, а це: «За Україну, за її волю!»; «Зродились ми з великої години!»; «Нам поможе святий Юрій і Пречиста Мати!»; «Боже, бережи Україну!»; «Боже, благослови Україну». Саме ці гасла є найстрашнішими для нашого ворога, який показав своє обличчя у повноті, – це обличчя диявольське, яке ненавидить людину. Вчорашній випадок бомбардування у Маріуполі пологового будинку ще раз це показав.
Заохочую вас у Великий піст звернути увагу на те, щоб наші гасла, наш дух піднімали наші українські пісні. Нехай на українській землі не буде місця для слів і гасел ворожих окупантів. Все буде Україна! Слава Україні! Героям слава! З нами Бог! Разом до перемоги!
Синкел у справах монашества Львівської Архиєпархії УГКЦ, єрм. Юстин (Бойко)
Повязані записи
