6 червня 2023 року у Львові презентуватимуть книжку польського історика і публіциста Анджея Ґраєвського «Завзятий антикомуніст. Понтифікат Івана Павла ІІ в документах КДБ УРСР». Про це повідомляє Український католицький університет.
Доктор Анджей Ґраєвський – історик і публіцист «Gościa Niedzielnego», автор нещодавно виданої книжки «Żarliwy antykomunista. Pontyfikat Jana Pawła II w dokumentach KGB Ukraińskiej Socjalistycznej Republiki Sowieckiej (1978–1997)». На підставі документів і попередніх досліджень, зокрема в межах розслідування Інституту національної пам’яті (IPN), автор стверджує: все вказує на те, що ініціатором замаху на Івана Павла ІІ була Москва. «Звідти надійшов наказ провести цю операцію. Були використані болгарські спецслужби, у розпорядженні яких були їхні турецькі співробітники», — сказав п. Анджей в інтерв’ю для KAI, вказавши на багаторівневу структуру замаху.
Презентація відбудеться у вівторок, 6 червня 2023 року, в Центр Шептицького УКУ (м. Львів, вул. Козельницька, 2A, паркова аудиторія – 127)
Робочі мови зустрічі – українська та польськаОрганізатор – Інститут історії Церкви УКУ. Вхід вільний.
Джерельні матеріали, представлені у книзі, стосуються здебільшого життя Папи Івана Павла ІІ та становища Католицької Церкви в Україні – як Римо-, так і Греко-католицької. Сорок документів охоплюють період від перших реакцій КДБ – від обрання Кароля Войтили римським понтифіком до проголошення незалежності України.
Презентація цих матеріалів є вагомим внеском у розуміння масштабів ідеологічного протистояння, яке було у Радянському Союзі протягом першого десятиліття понтифікату Івана-Павла ІІ. Безумовно, найжорсткішим це протистояння було в Україні, де радянська влада боролася з Греко-Католицькою Церквою, яка, за її оцінкою, була тісно пов’язана з українським національним рухом та боротьбою за державну незалежність.
У інтерв’ю для Польського радіо Анджей Ґраєвський розповів: «Ці документи, на мою думку, роблять цікавий внесок у розмову про те, чим був понтифікат Івана Павла ІІ для України, і чому українська проблематика в понтифікаті була важливою. Думаю, що Іван Павло ІІ усвідомлював, що зміни в Україні призведуть до радикальних змін або розпаду Радянського Союзу. І низка його висловлювань і думок може свідчити про це. Тож він діяв у двох напрямках. З одного боку була Литва, з іншого — Україна. Український напрямок був набагато складнішим, і якщо в Литві можна було отримати певні поступки ще в середині 1980-х років, то Україну довелося чекати до 1990-х років. Але це була свідома, послідовна дія. Був ще третій релігійний аспект. Для нього Україна була своєрідним мостом для побудови добрих відносин між Сходом і Заходом. Іван Павло ІІ був дуже прив’язаний до ідеї Церкви, яка дихає двома легенями, тобто це західне християнство і східне християнство. І тому, ніби в цих трьох вимірах — релігійному, геополітичному та екуменічному – Україна була фундаментальною для Івана Павла ІІ, про що ми в Польщі не знаємо до сьогоднішнього дня».Розповідаючи про плани щодо дослідження життя і діяльності Папи Івана Павла ІІ, історик додає: «Я знаю, що ми маємо ще багато, дуже багато домашньої роботи, щоб зрозуміти важливість цього понтифікату. Тому 6 червня я їду до Львова, аби там зробити промоцію своєї книги».
