У чому ж головна велич отця Климентія і яка головна ідея двигала його життям?
На це питання я пробував відповісти сам для себе сьогодні. Шукаючи прийнятної відповіді, я спробував піти методом контрасту. Для цього я спробував віднайти постать, яка є нам також відомою і яка народилася у той самий час, коли народився отець Климентій.
І знайшов. Думаю, багато з Вас будуть сильно здивовані, а навіть шоковані, коли її назву. А є ним сумновідомий, особливо для нашого Українського народу, “червоний” диктатор Володимир Ленін – один з головних творців тоталітарної держави СССР, у неволі якої нам довелося жити і метастази якої відчуваємо у тілі нашого народу до сих пір. Він народився рік пізніше від отця Климентія, але так само у аристократичній родині. Його батько був навіть інспектором народної освіти.
Дослідники його спадщини твердять, що сенсом свого життя він вважав боротьбу за справедливість. А в цій боротьбі першим ворогом він бачив Бога і Церкву. Ба більше, Бога він вважав своїм особистим ворогом. В результаті, замість збудувати справедливе суспільство, він збудував тоталітарну державу, ідеологію, яка, за словами патріарха Йосифа, спричинила «горе трупів і море крові», а суд на якою ще очікує свого часу.
Отець Климентій народився трохи раніше – 17 листопада 1869 року. Він прийшов на світ так само у аристократичній родині. Але у цій родині Бог був на першому місці. У своєму творі про рідну матір, святу жінку Софію Шептицьку, отець Климентій згадує про найдорожчу пам’ятку, яку вона залишися для своїх синів.
«Поміж дорогими пам’ятками, – пише він, – які залишилися після Тебе, однією з найдорожчих є образок, на якому представлений сидячий Господь Ісус з великим тяжким хрестом на Його правому рамені. На образку ‒ напис Твоєю рукою:«Його єдиного слухай, Йому єдиному будь послушний».
Ці слова матері закарбувалися у його житті назавжди. У своєму слові до монахів він писав так: « Нехай не буде в нашому житті ані хвилинки, ані одного удару серця, який би вдарив не для Бога». Жити для Бога, трудитися для Бога, керуватися у житті волею Бога – ось головний сенс життя отця Климентія Шептицького.
Який же висновок випливає з усього сказаного ? Ціль життя є тим головним орієнтиром, який наповнює життя змістом. Ціль життя, у якій Бог не є на першому місці, провадить людину, а то й цілі народи до погибелі. І знову ж таки, коли у пошуку головної цілі життя людина на перше місце ставить Бога, тоді вона змінює не тільки себе, але і свій народ, оточення, у якому живе.
Отця Климентія Шептицького можна по-різному назвати, так само як його рідного брата праведного митрополита Андрея. Вони обидва були і добрими менеджерами, і економістами, і політиками, і меценатами, тощо. Але в першу чергу вони були людьми віри, людьми Божими, для яких Бог був альфа і омега – початком і кінцем їхнього життя.
Нехай ця історія допоможе нам пізнати ближче постать отця Климентія, а з іншої – поглянути на власне життя у світлі віри і любові до Бога.
Торішнє СЛОВО З НАГОДИ ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ
присвяченої 150-літтю від дня народження блаженного Климентія Шептицького,яке виголосив єрм. Юстин (Бойко)
Повязані записи
