Cьогодні, 2 квітня чергові роковини смерті Блаженного Миколая Чарнецького. Це той святий, який пережив радянські концтабори, поневіряння, хвороби, але ніколи не зрадив вірі, чернечому покликанню, служіннню людям.
До блаженного Миколая Чарнецького звертаються у важких хворобах і труднощах.
Діагноз – зцілення
Його називають українським святим Миколаєм. Народна любов до Миколая Чарнецького виправдана: чимало українців можуть розповісти про чудеса, отримані за молитвою до нього. І багато цих історій – зі Львова.
“Є багато різних чудес, проте найбільше чув розповідей від людей про вилікування від онкологічних хвороб. Читав про це і чув такі історії від людей”, – розповів “Еспресо.Захід” священник із церкви святої Анни Володимир Стець.
Задокументовані свідчення про чудеса зібрав ще один львівський священник, о. Ігор Цар, в окрему книжечку “Наш український святий Миколай-чудотворець” далекого 1994-го.
Для цієї книги пані Люба Копчак зі Львова розповіла свою історію зцілення.
“У мене склалася важка ситуація в житті, бо з 1980 по 1993 роки я не мала, де жити. Хоч мала зібрані відповідні документи на житло, однак всі старання були марними. Крім того, лікарі признали в мене коліт кишечника і фіброзно-кістозну мастопатію молочних залоз. Зробили операцію. У той же час важко захворів мій син Володимир 1978 р.н. Він втратив зір до 20%, страшно схуд, мав страх, а рентген виявив три спайки, які йшли через весь мозок. У тій важкій хворобі Володя мучився два роки. Лікарі казали, що є пухлина в мозку і не могли встановити точного діагнозу. До того ж на роботі я попала під скорочення і ми лишилися без грошей. Страшний відчай огорнув мою душу, не хотілося жити, але з молитвою про Божу поміч іду до церкви. Священник о. Орест Фредина уважно мене вислухав, заспокоїв і порадив піти помолитися на могилі Владики Миколая Чарнецького”, – розповідає вона.
І ось мама з сином уже на цвинтарі. Спочатку ніяк не могли знайти могилу. Раптом побачили, що стоїть бабця низенького зросту, худенька і вся в чорному – довгий піджачок, спідничка, черевики і сумочка в лівій руці.
“На голові у неї була хустка, як на монахині. Надворі вже темніло. Я привіталася і запитала її, де могила Владики Миколая. Бабця кивнула головою і правою рукою дала знак іти за нею. Лиця її я не бачила, бо йшла ззаду. Ось вона зупинилась і я побачила хрест, про який мені говорив священник. Хотіла подякувати за поміч, але в одну мить бабці не стало. Ми з сином почали оглядатися навколо і ніяк не могли зрозуміти, де вона поділася. На могилі Владики я сильно молилась, а ще більше плакала й розказувала про своє горе і біль душі. Нарешті відчула спокій у своєму серці. Через місяць сталося неймовірне! Міськвиконком закріпив за мною квартиру. У сина пропав страх, він почав їсти і рости, зір піднявся до 95%, а рентген показав, що мозок чистий. Мені зробили операцію і виявили, що пухлини хоч і кріпилися до кості, однак метастаз не було. Відмінили ампутацію молочної залози. Лікарі протягом тижня мене перевіряли, самі собі не вірили і казали, що сталося чудо. Я також щасливо влаштувалася на роботу в банк. Від щирої душі дякую Владиці Чарнецькому за ласки, які випросив для мене перед Богом і благаю Господа, щоб прославив нашого українського Миколая Чудотворця славою святих”, – пише львів’янка.
Щоб переконатися у достовірності цієї історії, ми запитали про це в о. Ореста Фредини. Він же не просто підтвердив її, а й розповів ще одну, не менш неймовірну історію зцілення за посередництвом українського Миколая.
“У Центрі легеневого здоров’я лежав такий молодий хлопець Богдан, прзівища його вже не згадаю. У нього були великі проблеми зі здоров’ям, однієї легені вже просто не було, вона “згоріла” від хвороби. Однак його мама – віруюча жінка, вона скористалася порадою знайомих і набрала земельки з могили блаженного владики Миколая. Хлопець поклав собі ту земельку в кишеню і так з нею ходив. Чесно кажучи, він не вірив, що то йому допоможе. Але в якийсь момент почав одужувати, йому зробили рентген і хвора легеня була чиста! Я не дуже вірив у цю історію, коли мені її розказувала мама Богдана, але в той час я служив у Центрі легеневого здоров’я і поговорив з лікаря хлопця. Усе правда – зцілення відбулося”, – пояснив о. Орест Фредина.
(Не)випадковий гість
Отець Володимир із церкви святої Анни на Городоцькій оповідає чудесний випадок з в’язниці, коли і там можна було отримати небесну підтримку від українського святого Миколая.
Читайте також: “Хай святий Миколай думає, а не я!”: 5 історій про сучасні дива улюбленого святого дітвори з Дому святого Миколая у Львові
“Отець Антоній Масюк з чину василіян мав таку історію з владикою Миколаєм. Ця зустріч йому запам’яталася на все життя, тому він її всім і розповідав. Свого часу почув її від отця Батрака. У часи церковного підпілля на вязничних нарах опинився один рецидивіст, він був безбожником, усе життя не визнавав Бога. В якийсь момент відчув, що його життя наближається до кінця, йому стало страшно, тож згадав про Бога і почав молитися. У книжечці з дев’ятницею до Серця Христового він прочитав, що той, хто молиться ці молитви, не залишиться без Причастя перед смертю. В’язень розумів, що помирає, а священника поблизу немає, і почав впадати у депресію. І тут стається щось неймовірне! До тієї самої камери випадково кидають в’язня, яким був наш владика Миколай Чарнецький. При цьому він опинився в тюрмі не з порожніми руками, а із запасними Дарами! Тому в’язневі пощастило, владика причастив помираючого. Так була дотримана Божа обіцянка. Цікаво, що зразу після цього владику Миколая перевели з тієї камери, бо його зовсім випадково туди помістили”, – розповів священник.
У храмі кажуть, що хочуть облаштувати окреме місце для мощей цього святого. Можливо, це буде вівтар, а, можливо, окрема ікона святого з мощевиком.
Нагадаємо, блаженний священномученик Миколай Чарнецький у 1960-х роках, під час ліквідації кульпарківського цвинтаря, був перепохований на Личаківському цвинтарі. Тут було справжнє паломництво: землю на його могилі, насипану зранку, до вечора розбирали віруючі. У тому-таки 1960-му розпочався беатифікаційний процес, який завершився 2001-го. Папа Іван Павло ІІ підписав декрет про беатифікацію Єпископа Миколая Чарнецького як блаженного мученика за Христову віру, а 27 червня проголосив його блаженним. А вже 4 липня 2002 року мощі блаженного перенесли у храм священномученика Йосафата, що на вул. Замарстинівській.
“Дивно, що українці забули про свого святого, бо він є дуже швидкий у допомозі. Напевно, ми замало говоримо людям про наших, українським святих. Запрошую прийти до блаженного Миколая! Наш храм відкритий щодня. Приходьте – Бог не перестав діяти під час карантину”, – підсумовує отець Володимир.
МОЛИТВА до блаженного священномученика Владики Миколая Чарнецького
Любий отче Миколаю, наш український чудотворче. Ти багато страждав у своєму житті, однак з любов’ю і терпеливо зносив всі хрести, які посилав тобі Господь. За твою мужність у визнанні христової віри, Бог проставляє тебе надзвичайними ласками для тих, хто просить твого заступництва і помочі. А тому прибігаємо до Тебе і просимо розуму для наших зверхників, просвічення для грішників і любові для ворогів. Бережи нас від всякого нещастя і гріха та від наглої і несподіваної смерті.
Особливо благаємо за тих, хто страждає в тяжкій недузі (ім’я). Випроси для них чудесного оздоровлення, щоб прославляли Триєдиного Бога. А кому суджено страждати до кінця – то вимоли промінчик надії, що так все не буде, бо за терпіння їх чекає краще життя на небі. Благослови нас, Владико Миколаю, на святу дорогу до Царства Небесного і вимоли ласки витривалості в доброму, щоб і ми своїм життям прославляли великого Бога й Спаса нашого Ісуса Христа. Амінь.
Підготувала: Ірина Березовська
Джерело: Еспресо Захід.
Повязані записи
