о. Роман Малярчук: «Господь є Тим, Який готовий побігти мені назустріч і підняти мене з цієї гріховної прірви»

Сьогоднішня неділя підготовляє нас до Великого посту. Притча про блудного сина має для нас глибоке символічне значення. Роздумуючи над її змістом, ми відчуваємо, що блудний син – це кожна людина, яка через свої гріхи покидає Бога. Але Господь, як люблячий Батько, готовий зустріти кожну свою дитину, яка біжить Йому назустріч дорогою покаяння і правди. Про образ блудного сина, як символ Божого милосердя для грішника, про те, а хто ми є у цій притчі про блудного сина, розмірковує священник Коломийської єпархії УГКЦ отець Роман Малярчук:

«Сьогодні ми прямуємо до Великого посту. І певні неділі підготовляють нас до цього такого великого Торжества. Ми можемо поглянути на свою душу, поглянути на ті моменти, які готують нас до Воскресіння Ісуса. І без різного роду постових практик не було би самого Воскресіння. Неділя, яка вкотре готує нас до Великого посту, – це неділя про блудного сина. Це неділя про кожного з нас. Кожний з нас ототожнює себе або з батьком, або з молодшим сином, або ж з старшим сином. Кожен з нас бачить те, хто він є у цій історії про блудного сина. Молодший син каже своєму батькові: «Дай частину, яка належить саме мені». І батько, не докоряючи молодшому синові, віддає все те, що йому належить. Молодший син залишає його, йде і живе розпусно. Але що важливо побачити тут? Це не те, що він настільки був ганебним. Він побачив те своє життя, яке було у гріхах, у пристрастях. Він вирішив змінити ціле своє життя. Він, дійшовши до такої низькості, хоче насититися тим, що їдять свині. Він, дійшовши до такої низькості, знаходиться біля свиней. І тут молодшому сину приходить думка про навернення.

А у нашому житті виникала думка про те, що ми маємо змінити ціле своє життя? Що я не можу вже жити так, як жив до сьогодні. Сьогодні я хочу змінити своє життя, я хочу налагодити відносини з моїм Богом. І характерним є те, що Бог, як цей батько, біжить мені назустріч і хоче допомогти. Але Господь дав мені волю і не заставляє мене. Проблема полягає у тому, що ми думаємо, що Господь хоче нам щось насадити. Ні. Господь не заставляє мене спасти свою душу. Це мій вибір піти униз настільки, щоб годувати цих свиней – свої пристрасті, свої недосконалості. Господь є Тим, Який готовий побігти мені назустріч і підняти мене з цієї гріховної прірви. Ми вибрали те, щоби впасти вниз, щоб піти назустріч гріху, але Господь, як цей батько, побіжить нам назустріч тоді, коли ми вирішимо змінити своє життя. Господь захоче простити мені все те, чим я образив Його.

Сьогодні ми маємо побачити і цього старшого сина. Він також був біля батька, він користав з усього, що мав його батько. Але чи дорожив старший син усім тим, що давав йому батько? І тут між старшим і молодшим сином починається конфлікт інтересів. Старший син докоряє своєму батькові. Інколи і ми можемо знаходитися біля Бога, але не бачити всього, що Він нам дарує. Тоді мені потрібно дійти до такої низини, щоби я побачив, що Господь віддав мені все для того, щоби я був біля Нього. Не наслідуймо старшого сина. Він не вмів поцінити всього того, щоб давав йому батько. Вміймо поцінити все те, що сьогодні дає нам Господь. Він дає мені цей прекрасний день, Він дає мені цих людей, які знаходяться біля мене. Він дає мені все. Я маю прийняти все це, як великий дар Божий».

Підготувала Юліана Лавриш

За матеріалами відеоблогу на Youtube-каналі ЧувайТе