о. Ростислав Будзан: «Нам потрібно «вилізти» із своєї гордості, щоб у іншій людині побачити Бога»

Сьогоднішня неділя розпочинає цикл підготовчих неділь, які передують Великому посту. Всі вірні починають готуватися до гідної зустрічі Воскреслого Христа. Сьогодні – неділя про Закхея. У Євангелії ми читаємо про те, як Закхей, голова над митарями, вилазить на дерево, щоб побачити Ісуса Христа. Голова над митарями, що сидить на дереві, – видовище незвичне. Але саме у цьому вчинку Христос побачив справжнє бажання Закхея – бажання спастися. Прийшовши у його дім, Ісус промовив: «Сьогодні на цей дім зійшло спасіння» (Лк.19,9). Про те, чого навчає нас сьогоднішня історія про Закхея, про те, у чому полягає духовний подвиг Закхея, який варто повторити і нам, про те, як важливо прагнути зустрічі з Богом, роздумує парафіяльний вікарій Архикатедрального Собору св. Юрія отець Ростислав Будзан:

«У сьогоднішньому Євангелії ми читаємо про те, як Ісус Христос, йдучи з юрбою народу по місту Єрихон, побачив на дереві голову над митарями Закхея. Голова над митарями у сучасному розумінні – голова податкової. Він мав одну мету – побачити Ісуса. Христос, знаючи, що на цьому дереві сидить Закхей, підняв голову і сказав: «Закхею, злізай, сьогодні я буду в твоїм домі». І коли Ісус Христос прийшов в дім Закхея, тоді  життя цього чоловіка змінилося, воно розвернулося, так би мовити, на 180 градусів. У тодішньому ізраїльському суспільстві митарі працювали на Римську імперію, на окупаційну владу, і, відповідно, завищували податки. Саме тому такі слова, як «митар», «поганин», «грішник» були подібними між собою. Після зустрічі з Ісусом Закхей зрозумів, що вчиняє недобре.

Цікаво те, що ім’я Закхей означає «чистий», але вся його діяльність, як голови над митарями, була нечистою, а це означає, що кожен із нас може бути подібним до Закхея. Всі ми створені Богом на Його образ і подобу. Наша душа, наше серце є подібними до Бога, але, вчиняючи гріх, ми дуже часто віддаляємося від Нього. Але пам’ятайте про те, що Господь першим виходить нам назустріч. Бог став людиною для того, щоб навернути нас, щоб дарувати нам спасіння і життя вічне. Закхей, як голова над митарями, доклав надзвичайних зусиль – виліз на дерево. Що могли подумати його підопічні? Що могли подумати люди, які бачили цю картину? Закхей, не зважаючи на людський осуд, прагне зустріти Учителя.

Ми також стараймося зустріти Бога. Ми зустрічаємо Бога на Службі Божій, ми зустрічаємо Бога у наших приватних молитвах, ми зустрічаємо Бога у своєму ближньому. Ми, подібно до Закхея, який дві тисячі років тому доклав надзусиль, також можемо це повторити. Нам потрібно «вилізти» із своєї гордості, щоб у іншій людині побачити Бога. Також пам’ятаймо і про те, що наша співпраця з Богом завжди може принести духовний плід. А цю співпрацю з Господом Богом ми маємо у Церкві, як спільноті вірних. Бог приходить до нас у Таїнствах Покаяння і Євхаристії, тому так важливо кожного разу освячувати себе, приймаючи Тіло і Кров Господні». 

Підготувала Юліана Лавриш