Чи готові і здатні поляки до повного примирення з українцями? Чи готові українці зробити те саме? На це запитання Katolicka Agencja Informacyjna відповів ієрарх Польської православної церкви, архієпископ Люблінський і Холмський Авель (Поплавський). Також він висловив своє ставлення до позиції Путіна і патріарха Кирила (Гундяєва).
За словами архієпископа Авеля, «примирення, як і саме прощення, є процесом». «Часто це займає більше часу, тому потрібне терпіння з обох сторін. Примирення не повинно бути надто поспішним або вимушеним, коли між сторонами багато взаємних образ. Найчастіше необхідний компроміс з обох сторін у поєднанні з налаштованістю на взаєморозуміння та відкритості один до одного».
Православний польський ієрарх зазначив, що «кожна сторона має брати участь у примиренні відповідно до власної відповідальності та можливостей». «Якщо ми розпочнемо шлях примирення із взаємного протистояння та нагадування один одному про наші провини, то в багатьох ситуаціях цього буде не тільки важко, але навіть неможливо досягти».
Також читайте: Львівський історик Данило Кравець про Православний Львів та церкву «на Короленка»
На запитання журналіста, що має стати наріжним каменем такого примирення, владика Авель відповів, що це «має бути чесний, неконфронтаційний діалог». «Прощення і примирення вимагають шляхетного ставлення з обох сторін… Окрім трагедії Волині, для кращого розуміння численних непорозумінь необхідно було б об’єктивніше розглянути драму функціонування Православної церкви у міжвоєнний період на Холмщині та південному Підляшші. Сенс цього міркування найкраще виражає вислів, популяризований Юзефом Мацкевичем: “Лише власні сльози гіркі, а чужі тільки вологі”».
Архієпископ Авель також відповів на запитання, як війна в Україні впливає на діалог між православ’ям і католицизмом?
Ієрарх вважає, що «непорозуміння щодо природи канонічної дисципліни, які сьогодні переживає Православ’я в Україні, також деструктивно впливають на екуменічні відносини між Православ’ям і Католицизмом».
«На цьому рівні також проявляються прості міжособистісні емоції. Російська агресія, яка характеризується безпрецедентною за масштабами жорстокістю, що призвела до знищення православних храмів, спричиняє докорінну зміну суспільних настроїв, а водночас і політичних умов. Ми глибоко віримо, що цей важкий період жорстокості війни в сучасному секуляризованому світі, а особливо в Україні, є перехідним періодом і водночас періодом певного випробування для віруючої людини. Хочу ще раз підкреслити, що після Страсної п’ятниці настає пасхальне торжество. Сьогоднішній досвід братів-українців – це несення історичного хреста Христового, на який ми повинні дивитися крізь призму Воскресіння Господнього. Не відводячи очей ні за яких обставин».
Також читайте: УПЦ – троянський кінь Московської патріархії в Європі
Архієпископ Люблінський і Холмський також висловив своє ставлення до Путіна і патріарха Кирила (Гундяєва).
«Звичайно, я дуже критично оцінюю дії РПЦ і позицію патріарха Кирила», — наголосив владика Авель. «З сумом мушу констатувати, що глава російської церкви не зміг впоратися з покладеною на нього відповідальністю. Його підтримка війни, яка жодним чином не виправдана з християнської точки зору, суперечить посланню Євангелія. Брутальне та жорстоке вторгнення російських військ в Україну не лише викликає широке обурення, але й спонукає молитися за припинення цієї війни та за мир».
Позицію Путіна польський православний ієрарх визначає як «типове імперіалістичне мислення та представлення себе єдиним спадкоємцем імперії Радянського Союзу». «З великим прикрістю мушу констатувати, що така позиція стосується і церковної структури Московського патріархату РПЦ».
Фото: Архієпископ Авель, Hubert Szczypek (KAI)
Також читайте: Польський кардинал закликав поляків та українців скласти іспит на християнство
Волинська трагедія: двоє львівських митрополитів не мовчали
Семюел Тоттен: «Це не Бог творить геноциди, їх вчиняють люди»
Повязані записи
