Вчорашні обшуки Служби безпеки України в монастирях так званої Української православної церкви стали однією з найголовніших новин не лише в Україні, але й у Росії.
Зокрема представник РПЦ Володимир Легойда назвав обшуки «акцією залякування» і натякнув, що за цим стоїть сатана, який «сіє паростки ворожнечі». Шкода, що Легойда не помітив того ж дня сіяча ворожнечі на «Соловьёв Live», де гість програми відкрито таврував «секти». Зокрема він сказав, що ключову роль на Майдані 2014 року грали не «праві радикали Західної України», а «релігійні секти християнські», звісно ж, «американські». З-поміж них він відзначив п’ятидесятників (агов, пане Ряховський!), адвентистів, «ну и так далее». «Їх там десятки. Вони активно працювали як на Україні, так і в Росії», – бідкається рашистський «експерт»-пропагандист.
В контексті російської внутрішньої та зовнішньої політики подібні заяви є свідченням виправдання утисків і терору проти «інакшевіруючих» у просторі «Русского міра». Ці жорсткі утиски тривають в активній фазі в Росії ще з літа 2016 року, відколи Держдума РФ прийняла так званий «пакет Ярової», який суттєво обмежив права віруючих в Росії та ще ширше відкрив двері для їхнього переслідування. А в час широкомасштабної війни проти України були зняті останні запобіжники для «православної» ненависті. Особливо це помітно на тимчасово окупованих територіях, коли репресіям піддаються всі конфесії, окрім УПЦ МП.
Читайте також: «Русский мир» проти свободи віросповідання?
На жаль, доля дискримінованих співгромадян та каїнів гріх щодо християн інших конфесій не турбує речників та очільників РПЦ, а ось обшуки, під час яких в Лаврі на території України в час війни виявляють підозрілих громадян Росії, рашистську пропаганду та значні суми грошей невідомого походження (в т.ч. російські рублі), раптом стали «беззаконням», а мешканці Лаври – її «жертвами». Виникає запитання: якщо «паростки» сіє сатана, то хто родить плоди ворожнечі – смерть, мародерство, зґвалтування та інші моторошні наслідки агресії Росії проти України? Хто обстрілює храми, монастирі, вбиває священників, монахів та віруючих тієї ж УПЦ МП? І хто цю війну благословляє та виправдовує? Володимир Легойда знає відповідь, але це його чомусь турбує не так, як порушений комфорт Паші Мерседеса – направду уміють фарисеї проціджувати комара, але при цьому ковтати верблюда.
Або уявімо собі, що в Храмі Христа Спасителя в Москві група віруючих РПЦ заспівала б «Червону калину», а під час обшуку в Троїце-Сергіївській Лаврі знайшли б агітаційні публікації з тризубами, нелегальних громадян України та ще й гривні – що б тоді сказав пан Легойда? Мабуть, ці люди попали б на відео під кувалдою Пригожина і в кращому випадку в РПЦ цього просто не помітили б, а в гіршому – подарували вбивці ікону «Умілєніє». Хоча про що ми говоримо – очевидно, що «краще-гірше», «добро і зло» є для РПЦ поняттями абстрактними та визначаються не совістю, не Біблією і навіть не Святим Переданням, а політикою Кремля, незалежно від того, хто там сидить: цар, убивця царя, алкоголік чи просто «бліда моль».
Читайте також: Який статус отримала УПЦ (МП) після змін в статуті?
Сьогодні ж у Києво-Печерській лаврі розпочався Священний Синод УПЦ МП. На ньому здебільшого присутні ветерани боротьби за утвердження Московської церкви в Україні. І їхня позиція станом на сьогодні була доволі зрозуміла – перечекати та шельмувати ПЦУ. Бо ж навіть оновлений в травні Статут УПЦ, згідно з яким УПЦ нібито стає повністю незалежною від Москви, досі офіційно не оприлюднено. А значить – далі живуть за старими правилами. Тож чи має значення, що вирішать на сьогоднішньому Синоді ці «ветерани Куликовської битви»? Важливі їхні вчинки, а не слова.
Андрій Толстой
ілюстрація: «Мене ввели в оману, я не бачив»: робота фінського художника Кая Стенвалля
Читайте також: УПЦ – троянський кінь Московської патріархії в Європі
У Мелітополі окупанти «націоналізували» всі церкви, окрім УПЦ МП
Чи достатньо священику залишити Московську церкву?
СБУ викрила митрополита УПЦ МП на роботі в інтересах рф
Повязані записи
