Скоро у більшості християн у світі розпочнеться Великий піст. Багато людей будуть шукати в інтернеті або питати у своїх «воцерковлених» друзів про пісну дієту – що можна їсти, а що – ні. І хоча фізичний піст має велике значення в житті християнина, так, що навіть світські дієтологи визнають користь від стримання в їжі, але все ж не він є остаточним показником успіху в духовному житті людини.
Нашу увагу привернула невелика стаття на сайті Aleteia під назвою «Спробуйте вибрати одну гріховну звичку, від якої потрібно відмовитися під час Великого посту».
В ній, зокрема, говориться:
«Замість того, щоб відмовлятися від солодощів, спробуйте вибрати одну конкретну гріховну звичку, яку вам потрібно викоренити зі свого життя.
Великий піст — це щорічний період покаяння, коли багато католиків вирішують відмовитися від якихось ласощів чи дозволеного задоволення на 40 днів. Це може варіюватися від цукерок до десертів та їхнього улюбленого телешоу (яке вони можуть дивитися, а можуть і не дивитися в неділю, коли великопісні покути можуть бути скасовані).
Хоча ці жертви є добрими і можуть допомогти нам зростати у святості, іноді духовні провідники заохочують нас зосередитися на одному гріху, над яким потрібно працювати.
Іноді може бути спокуса зробити все це і спробувати позбутися кожної окремої гріховної звички в нашому житті. Однак ця стратегія часто нереалістична, і ми нерідко не досягаємо своєї мети. Це може призвести до відчаю та повернення до нашого грішного способу життя через думку, що ми ніколи не зможемо бути святими.
Цілком можливо, що їсти солодощі (або щось інше без міри, – ДВЛ) — це гріховна звичка, яку ми маємо викоренити з нашого життя, але якщо придивитися ближче – це може бути щось ще більш приземлене.
Наприклад, ми можемо відчувати спокусу щодня брати участь у плітках або говорити погано про інших за їхніми спинами.
Багато з нас ще більше борються з цифровими спокусами, як-от порнографія або бажання відповісти на кожен твіт чи допис у Facebook саркастичним коментарем.
Хай там як, у кожного з нас є свої «домашні» гріхи, і Великий піст дає чудову можливість вибрати один, щоб викоренити його протягом наступних 40 днів».
До речі, правила посту у католиків і православних дещо відрізняються – Східна церква офіційно досі зберігає строгий монастирський устав з дуже строгими обмеженнями, яких на практиці мало хто дотримується. Західна церква дала значне послаблення в утриманні від їжі, зробивши його більше символічним, ніж таким, що має практичну користь для упокорення плоті та виховання волі. До слова, є певна відмінність між правилами посту в римо- та греко-католиків. Водночас усе більш популярними стають поради дотримуватись Великого посту згідно з власними обставинами та порадою духівника. У будь-якому випадку, порушення встановленого посту зі всіма визначеними обмеженнями вважається обидвома церквами гріхом, з якого треба сповідатись.
Окрім їжі є ще один вид обмежень, на який мало хто звертає увагу, це – п’ята церковна заповідь, яка вказує: «У заборонені часи весіль і забав не справляти». І якщо весілля справді справляють в часи посту менше, то забав це на практиці майже не стосується.
То що ж обрати? Фізичний піст чи духовну роботу над собою? Мабуть, вдалою відповіддю будуть слова з Євангелія: «Це належало робити, і того не залишати» (Матвія 23:23).
Повязані записи
