Великий четвер – день згадування Таємної вечері Ісуса Христа та Його апостолів, під час якої було установлено Таїнство Євхаристії. Благословивши і роздавши учням хліб і вино та закликавши чинити це на Його спомин, Ісус звершив священнодіяння, яке повторюється в кожній Божественній Літургії. Тому Великий четвер називають днем установлення Священства.
«Христос – як Боголюдина – відновив зв’язок між Богом і людиною та став Єдиним Посередником між Богом і людьми (пор. 1 тм. 2, 5). Вознісшись на небо в людській природі, Він явився заступником за нас перед Божим обличчям (пор. Євр. 9, 24). Христос – вічний священик за чином Мелхіседека. це означає, що “Він став ним не за законом тілесної заповіді [тобто, аронового священства], а за силою життя нетлінного” (Євр. 7, 16), тому що в ньому є досконале і неминуще посередництво. Христос, принісши Себе самого в жертву примирення на хресті, був водночас і Священиком, і Жертвою. тому Його жертва, принесена раз і назавжди, є досконала (пор. Євр. 7, 27)», – говорить Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха» (§486) Будучи найвищим Архиєреєм, Христос кличе до служіння священнослужителів, які у святому таїнстві рукоположення отримують благодать Святого Духа для здійснення Христового священства через звершення Святих Таїнств та пастирське служіння.
Покликані до священства діють силою Святого Духа, що не скасовує їхніх суто людських рис та хиб; водночас ієреї покликані бути прикладом досконалості, щоби гідно представляти довірене їм Таїнство Священства та здійснювати добре служіння вірним. Миряни часто ідеалізують священників, закриваючи очі на їхні помилки або навпаки – гостро засуджуючи. Варто пам’ятати, що священниче покликання – це великий виклик, і тому за добре й гідне священство треба молитися.
Під час ієрейського рукоположення Архиєрей молиться, щоби диякона у пресвітерство поставила «Божественна благодать, що завжди недужих оздоровлює і те, що їм недостає, доповнює». Це означає, що новопоставлений священник приймає дар Священства з рук самого Господа і бере велику відповідальність, проте у служінні його кріпить сила Божа, яка виправляє людську недосконалість.
Також читайте: «Не змарнуймо власне життя, а проживімо його у світлі служіння!» – Преосвященніший Володимир у Великий четвер
Тому Великий четвер не можна вповні назвати «професійним святом» священників, адже священство Христа не є професією, а покликом та викликом. Це день згадувати Божий дар і дякувати за всіх покликаних. Душпастирі здійснюють місію служіння вірним, перебуваючи на передовій духовної боротьби – не лише в храмі, а й на фронті, в лікарні, в кожному місці, де є потреба. Тож сьогодні варто подякувати Богові за Його душпастирів і молитися за покликаних, аби їхнє священство завжди було святим.
Також читайте: Єрм. Юстин (Бойко): “Звідки беруться священники?”
Топ-5 непересічних фільмів про шлях до священства
Підготувала Марія Цьомик
Повязані записи
