Причини позиції «я вірю в Христа, але не вірю в Церкву», звичайно, дуже різні. Одна з них – мабуть, не найважливіша, але реальна – це згіршення від якогось зла, що діється в Церкві – зазначає в свої колонці на Opoka отець Яцек Салій, домініканець.
Коли один із священників святого Августина, якийсь Боніфацій, спричинив (своєю поведінкою, ред.) гучний скандал, святий єпископ відповів на це пастирським листом до вірних єпархії. Між іншим він написав: «Коли єпископ, священник, монах чи монахиня робить щось погане, то одразу виникають осудження, звинувачення, суперечки, що всі вони такі, а то просто шило вилізло з мішка. Але ці самі люди, коли дізнаються про перелюб заміжньої жінки, не звинувачують у цьому гріху своїх дружин і не звинувачують своїх матерів» (Лист 78:6).
Можливо, ми всі такі. Але подумаймо про того нещасного священника Боніфація, який вчинив серйозний моральний проступок. Розумів він це чи ні (ми не знаємо), але фактом було те, що цей гріх ставив під сумнів його віру та цінність його молитви, а також його священниче покликання. Боніфацій був настільки засліплений пристрастю, що зовсім не думав про це. Йому також не вистачало духовної уяви, аби подумати, що його переступ відіб’ється на Церкві та відштовхне від неї навіть деяких католиків і загалом принесе Церкві багато поганої слави.
Також читайте: Дивна хвороба антиклерикалізму
Звернімо увагу на позицію: «Христос – так, а Церква – ні», «Я вірю в Христа, я люблю Христа, але не хочу мати нічого спільного з Церквою». Причини такого ставлення, звичайно, дуже різні. Одна з них – мабуть, не найважливіша, але все ж реальна – це згіршення від якогось зла, що діється в Церкві. Горе тим, через кого приходить спокуса! – попередив Господь Ісус. «Воно й треба, щоб прийшли спокуси, однак горе тій людині, через яку спокуси приходять» (Мт. 18, 7).
Вже в наступному фрагменті Євангелія є притча про загублену вівцю. Тепер Господь Ісус обережно попереджає тих, хто спокусився: ця овечка, читаємо в притчі, заблукала в горах, а отже, шукала того, що є піднесеним і благородним! Можна також заблукати в позицію «Христос — так, а Церква — ні».
Тут варто нагадати, що грецьке дієслово diaballein, від якого походить слово диявол, означає відокремлювати, розділяти. Наш ворог хоче роз’єднати все, що Бог з’єднав. Він хоче (і часто йому вдається) відокремити чоловіка від дружини і дружину від чоловіка, правду від любові і любов від істини, справедливість від милосердя, радість від добра, свободу від істини. Він є причиною смерті, яка передбачає відділення душі від тіла. Він також хотів би відокремити віру в Христа від нашого перебування в Церкві.
Також читайте: О. Яцек Салій OP: За кого нам молитися?
Коли хтось каже, що він вірить у Христа, але хоче вірити в Нього поза Церквою, нехай запитає себе, чи вірить він у справжнього Христа, бо, можливо, він вірить лише в якийсь плід своєї уяви. Адже в Євангелії ми читаємо про людей, які думали, що вони вірять у Христа, але вони вважали, що Він – Іван Хреститель, Ілля, Єремія чи інший із пророків. Він сам попередив нас, що знайдуться ті, хто проповідуватиме Його неправдиво: «І коли вам хтось тоді скаже: Ось тут Христос, абож: Глянь, онде! — то не вірте. Постануть бо месії неправдиві та пророки ложні й чинитимуть знаки та чуда, щоб оскільки можна, одурити вибраних» (Марка 13, 21-22).
Кожен, хто справді вірить у Христа Господа, приймає Його Євангеліє в повному обсязі та не піддає цензурі Його вчення. Адже саме Він дав нам Церкву, заснував Церкву («на цій скелі збудую Свою Церкву» – Мт. 16, 18) і спорядив нас різними засобами спасіння, а опіку над Церквою доручив апостолам, яких він поставив.
Апостол Павло колись писав, що «коли б чи ми самі, чи ангел з неба проповідували вам іншу (Євангелію, ред.), більше за те, ніж ми вам проповідували були, нехай буде анатема!» (Гал. 1, 8). На мить подумаймо про це. Якби справді сталося так, що ангел з неба проповідував би нам інше Євангеліє, це, безсумнівно, було б красиво, привабливо і переконливо. І, ймовірно, він би добре імітував автентичне Євангеліє. Тільки це було б Євангеліє неправдиве.
Також читайте: 36 і 6 – чи це правильна температура для спасіння?
Справжнє Євангеліє — це добра звістка про Христа, який не тільки заснував Церкву, але й любить Свою Церкву: «Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї» (Еф. 5, 25). Христос Господь, звичайно, добре знає, що ми, Його Церква, – грішні люди. І Він точно любить нас не тому, що ми грішники. Він любить нас, бо хоче звільнити нас від гріха. Тому що Він хоче перетворити нас – у кінцевому горизонті – на «Церкву славну, без плями чи зморшки або чогось подібного, але щоб була свята й непорочна» (Еф. 5, 27).
Автор: Яцек Салій OP (домініканець). Народився в 1942 році. Професор богослов’я, керівник кафедри догматичного богослов’я Університету кардинала Стефана Вишинського у Варшаві, консультант Секції богословських наук у Комісії віровчення Конференції єпископату Польщі та член Польського ПЕН-клубу. Автор численних публікацій.
Також читайте:
О. Яцек Салій OP: Зачаті діти — наші ближні
О. Яцек Салій OP: Про Святе Причастя для тих, хто перебуває у стосунках поза Таїнством шлюбу
«Ви коли-небудь бачили, як молиться кошеня?»
Повязані записи
