Зворушлива історія з Північної Італії розповідає про чудесне явлення, коли Богоматір прийшла на допомогу маленькій дівчинці.
Ця історія віри прийшла до нас із Порзуса, маленького містечка на півночі Італії, майже на кордоні зі Словенією. Головна героїня — добре вихована маленька дівчинка на ім’я Тереза Душ.
Тереза народилася 11 вересня 1845 року в Порзусі, того ж дня була охрещена. Її батьки, Джузеппе Душ і Катерина Грімаз, були одружені 18 років до народження дитини, тому вважали її великим даром від Бога. Вони були дуже бідною сім’єю і жили на похилій та скелястій землі, де врожай був мізерним, а краєвид складався лише з луків і пасовищ.
Хоча Тереза мала дуже слабке здоров’я, вона ніколи не скаржилася на втому, спричинену роботою, яку їй доводилося виконувати з батьками. У віці дев’яти років вона почала брати уроки катехизму у пастора своєї церкви і завжди була уважною до того, що він навчав.
Подія, яка змінила все місто
8 вересня 1855 року, на свято Різдва Пресвятої Богородиці, за три дні до 10-річчя Терези, відбулася надзвичайна подія, яка назавжди зробила особливим місто Порзус.
Катерина, мати дівчини, зовсім забула про необхідність вшанувати свято, яке того року припадало на суботу. Складність полягала в тому, що наступного дня була неділя, тому в обидва дні, за вченням Церкви, потрібно було утримуватися від праці, але вони не зібрали достатньо сіна, щоб годувати тварин.
Очевидно, що не можна було залишити бідолашних тварин без їжі на два дні, тому Катерина покликала Терезу і сказала їй піти накосити сіна на лузі. Дівчинка несміливо нагадала матері, що на уроках катехизму її вчили про те, що католикам не слід працювати у свята. Мати це знала, але відповіла: «Якщо ми їмо, тварини також повинні їсти».
Повна сумнівів, дівчина послухалася матері та пішла на луг, просячи поради у Діви Марії, яку так любила. Тереза лише підняла серп, щоб жати сіно, як відчула, що хтось вихопив його з її руки. Вона підвела очі й побачила прекрасну Пані, яка солодким голосом сказала їй:
«У цей святий день не варто працювати! Ось цього буде достатньо», — зрізавши сіна, Вона простягнула його дівчині. І додала: «Скажи всім, щоб святили Ім’я Господа і не богохульствували, бо цим ображають Мого Сина і ранять Моє материнське Серце. Крім того, я хочу, щоб днів посту і чувань дотримувались».
Звістка швидко облетіла місто. Дівчинка відповіла селянам, які не вірили її словам: «Скажіть Богоматері, щоб дала вам інший знак».
Також читайте: Бог чи робота? Верховний суд США розгляне справу працівника, який відмовився працювати по неділях
«Інша ознака» не змусила себе чекати
Наступної неділі, коли Тереза була в церкві, Діва Марія з’явилася їй знову. Вона була біля вівтаря в сукні, вкритій трояндами, і кликала дівчину. Дівчина з острахом підійшла до неї. Усі її друзі та всі, хто був у церкві, бачили, як дівчина брала участь у довгій розмові, але крім цього не бачили більше нічого.
Тереза вийшла з церкви в екстазі, а пізніше розповіла, що Діва супроводжувала її додому, а перед відходом залишила їй подарунок. Цей подарунок був знаком, про який просили селяни: знак сяючого, як золото, хреста довжиною близько 2 дюймів, відпечатаний на тильній стороні лівої руки дівчини.
Цей знак бачив кожен, і як не намагалися зчистити хрестик з руки Терези, він не зникав, але ставав ще яскравішим. Пізніше Діва Марія продовжувала давати приватні одкровення Терезі, яка згодом стала монахинею, живучи у посвяті смирення та послуху.
Її здоров’я завжди було хитким, але зрештою їй поставили діагноз – туберкульоз легень. Під час «Голгофи» її хвороби хрестик на руці став червоним, а коли вона померла (їй не було ще 25 років) — білим.
Також читайте: о. Іван (Дяків) MS: «Послання Матері Божої з Ля Салет актуальне сьогодні для нас»
Санктуарій Матері Божої Здоров’я
Після першої з’яви люди почали спостерігати незвичайне явище на місці видіння: луг завжди цвів, а взимку сніг танув на цьому місці найшвидше. Вони почали збиратися там щонеділі, щоб молитися Святий Розарій.
У 1885 році вони вирішили побудувати невелику каплицю, а в 1886 році поставили образ, що зображував сцену явлення, з посланням, написаним у верхній частині: «Освячуйте (дотримуйтесь) святкові дні. Не богохульствуйте, дотримуйтеся постів і чувань (часу духовної та фізичної підготовки до свят, ДВЛ)».
За матеріалами Aleteia.
Також читайте: о. Іван Галімурка: «У неділю, а це – день святий, минаючи храми, ідемо на ринок торгувати»
Пастор Герой: «Офіційно День подяки в США почали святкувати в час війни»
Митрополит Нестор: «Важливо, щó ми розуміємо під Почаївською Лаврою»
Повязані записи
