Введення в храм Пресвятої Богородиці: Діва, що стає Кивотом Слова

Радуймося сьогодні, вірні, псалмами й піснями прославляючи Господа, і вшановуючи його святу тінь − одуховнений Кивот, що вмістив у собі невмістиме Слово. Бо вона, ще малою дівчинкою, незбагненно приводиться до Господа, і великий святитель Захарія радісно приймає її, як Божу оселю.

Вечірня свята Введення в храм Пресвятої Богородиці 

4 грудня Церква вшановує подію Введення в храм Пресвятої Богородиці – свято, що має надзвичайно глибоке значення для християн. Цей день відкриває нам сторінку роздумів над жертовністю, вірністю і великою любов’ю до Господа, через які святі й праведні богоотці Йоаким і Анна звершили свою місію в справі спасення людей.

Читайте також: Введення в храм Пресвятої Богородиці: про що говорить нам це свято?

Подія торжественного входу до храму трилітньої дівчинки Марії – майбутньої Матері Божої – не зафіксована у Євангелії. Перекази про неї спираються на апокрифічні передання. Проте саме свято, одне з найбільших Богородичних свят, стало знаним і любленим, зокрема й в Україні, де, звучись «Третьою Пречистою», дало ім’я багатьом храмам і спільнотам, пов’язаним з ними. 

Читайте також: Введення в Храм Пресвятої Діви Марії: свято надії українського народу

Перекази про введення в храм Пресвятої Богородиці рясніють яскравими описами святочної процесії, що привела дівчинку до єрусалимської святині. Розлого описує цю подію Сказання про Введення Пречистої і Преблагословенної Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії у Господню Церкву і про життя її в ній святителя Димитрія (Туптала). Святитель-життєписець згадує про торжественний похід, супроводжуваний співами й почестями: «Досягши міста Єрусалима, пішли чинно до церкви Святая Святих, уводячи в неї одушевлену Божу церкву — трилітню дівчинку, Пречисту Діву Марію. Дівочий же лик із запаленими свічками ішов перед нею, за свідченням святого Тарасія, архиєпископа Константинопольського. Він каже, що свята Анна таке мовила: “Почніте, діви свічконосні, і йдіте переді мною і перед Богоотроковицею”. Святі ж батьки, один з одного боку, а друга — з іншого, взявши за руки Богом даровану дочку свою, покірливо й чесно вели її поміж себе. Вся ж множність родичів, і сусідів, і знайомих весело йшли вслід, тримаючи в руках свічки й оточуючи Пресвяту Діву, як зірки світлого місяця, на дивування усьому Ізраїлю».

Читайте також: 5 ключових акцентів свята Введення у храм Пресвятої Богородиці

Свято Введення акцентує якраз на кількох найважливіших фактах. Це, зокрема, сама подія: Марія увіходить до Храму, стає його частиною. Задостойник празника промовляє: «Ангели, бачачи вхід Пречистої, здивувалися, як Діва ввійшла у святая святих». Це тим промовистіше, що, як говорить передання, Марії було дозволено не просто перебувати у Храмі, а входити на молитву за другу завісу, у Святилище, де колись перебував Кивот Завіту. Від першого свого кроку в Єрусалимську святиню вона починає вчитися Бога, перебувати в досконалій молитві і сповнятися святості, яка пізніше покличе Її стати Матір’ю Спасителя. «Так Пречиста Діва, із ангелами пробуваючи у Святая Святих, забажала в ангельській чистоті і неушкодженім своїм дівстві вічно жити. І, за свідченням святих учителів — Григорія Ниського, Єроніма та інших, — та перша Діва дівство своє заручила Богові, бо в Старому Завіті не було звичаю дівам не одружуватися, чеснішим вважалося подружжя, а не дівство. Пречиста ж Діва перша у світі дала перевагу дівству над подружжям і уневістилася Богові, служачи Йому день і ніч у чистому своєму дівстві. Дух же пресвятий із доброзволення Бога Отця готував у ній поселення Богу Слову», – пише святитель Димитрій.

Читайте також: Священна скарбниця Божої Слави

Сказання про цю подію, присвячені їй проповіді та богослужбові тексти, прославляючи Марію, постійно повертаються до образу Кивоту – священної Скинії, яка вмістить Невмістимого. Все це возвеличує входження в Храм як момент божественного єднання, через який почалося приготування Богоотроковиці, як звуть Її сакральні тексти, до місії спасення.

Читайте також: Ми, як і Богородиця, покликані бути Божим храмом

Богородиця як образ храму стає прикладом до кожного християнина і не лише духовним, як символ чистоти, непорочності, смиренномудрія. Нинішнє свято також перемінює пережиття Храму як такого. Заново сакралізує поняття дому Отця, покликаного людині пригадати велич раю і Божої слави. Це свято вірності храмові як обителі Божій, яку Він сам установив.

Читайте також: о. Артемій Бабленюк: «Пречиста Діва Марія стала чистою посудиною для найсвятішого Бога»

І ще один промовистий акцент свята – батьки Богородиці. Введення Її в храм означає виконання обітниці: вони не переступають слова, даного Богові, хоч, по-людськи, нелегко було відпустити маленьке дитя від себе, і то назавжди. Йоаким і Анна стають прикладом вдячності, за яку Господь обдаровує ще більше. Адже Марія – їхня донька – не просто посвятила своє життя Богові, як численні діви при тому ж Храмі – саме вона через покору сподобилися стати Матір’ю Воплоченого. І це підтверджує, що Господь послав Її на землю як частину плану спасення, а батьки, що прийняли цей дар з побожністю й вірністю, удостоїлися вічної слави.

Читайте також: о. Володимир Дмитрів: «Своїм прикладом Богородиця “народила” людство до нового життя з Богом»

Подія Введення в храм Пресвятої Богородиці пригадує велич і славу, якої удостоюється людина, що повністю посвячується Богові. Діва Марія обрала життя, дуже подібне до сучасного монашого покликання. Вона отримала ще величніший скарб – можливість доторкнутися Святині, а відтак удостоїтися Богоматеринства через просте й покірне: «Ось я слугиня Господня». Єрусалимський Храм навчив Її слухати і приймати волю Божу, яка змінила не лише життя Марії, а й цілу історію людства через Неї. Ця подія уможливила справу спасення – і нам дозволяє відчути Божу присутність, яка дарує мир і певність у тому, що Він простягає над нами свою життєдайну долоню. 

Читайте також: 5 художніх християнських фільмів, які варто переглянути у свято Введення у храм Пресвятої Богородиці

Підготувала Марія Цьомик